Я посварилася з чоловіком і вийшла з дому. А вже у найближчому супермаркеті сталось справжнє диво. Бажаю пережити це кожному з вас

Стояв морозний вечір, у вікно на небі можна було бачити зірки. Ми з чоловіком черговий раз посварилися, через якусь дурницю, як завжди.

Щоб якось відволіктися я вирішила сходити в найближчий гіпермаркет. Одягнувшись, вийшла на вулицю. Сипав невеликий сніг, я повільним кроком дійшла до гіпермаркету, кручена в своїх думках. Джерело

У магазині я навіть не знала, що брати і навіщо я взагалі сюди прийшла. Тихенько прогулюючись серед рядів, я знову поверталася до думок про нашу сварку з чоловіком.

У гіпермаркеті було багато люду, кожен щось вибирав з великого асортименту продуктів. Народ снував туди, сюди, а я ніби не вписувалася в цю картину, а спостерігала її з боку.

Раптом до мене підбігає дівчинка років п’яти. Її світле волосся було красиво заплетене в кіски, видно, що мама дуже постаралася. Дівчинка попросила мене взяти її на ручки. Я спочатку її не зрозуміла і вирішила озирнутися, виглядаючи її батьків. Я подумала, що вона загубилася.

Але це було не так, батьки сиділи за столиком в кафе і спостерігали за своєю донькою. Мабуть та любила витворяти подібні штуки, тому що батьки, явно не чуючи нашої розмови, закивали в мій бік, даючи дозвіл виконати бажання дівчинки. Я взяла її на руки, дівчинка міцно обняла мене.

Шановні читачі запрошуємо вподобати нас у Telegramта Instagram

Я дуже здивувалася такій поведінці маленької дитини. Ніяк не очікувала, що дівчинка ось так запросто може підійти до чужої людини і попроситися на ручки. Раптом вона, подивившись мені прямо в очі, сказала: «Ти була дуже сумна, хотілося, щоб ти посміхнулася!»

Після таких слів почуття нахлинули на мене, сльози самі потекли з очей, а посмішка заграла на моєму обличчі. Було відчуття неймовірного тепла і радості. Я міцно притиснула дівчинку до себе і прошепотіла «Спасибі». Всі мої образи на чоловіка відразу ж зникли, настрій покращився. Захотілося повернутися додому і помиритися з моїм коханим.

Читайте також: Сьогодні я прийшов до колишньої дружини і відкрив холодильник, моє серце здригнулося

Дівчинка, спустившись з моїх рук побігла до мами, я довго проводжала її поглядом, намагаючись зрозуміти, що це було. Додому я прийшла в гарному настрої, розповіла про все чоловікові, ми, звичайно ж помирилися.

Це був якийсь неймовірний вечір. До сих пір, згадуючи його, почуття починають опановувати мною з новою силою. Як же я вдячна і чоловікові, і тій дівчинці, і Всевишньому, який всіх нас звів тоді.