Моя мама завжди ставала на бік моєї свекрухи, так і говорила:
– Дочко, раз ти увійшла в сім’ю, будь добра – поважай порядки цієї сім’ї.
Я розуміла, що в кожній родині свої порядки. Але у свекрухи були досить дивні поняття про ці порядки. Втручання в життя дорослого сина – це не порядок. Прагнення лізти у виховання онуків – це не порядок. Знайомити одруженого сина з молоденькими дівчатами – не порядок. Але це – з моєї дзвіниці. З дзвіниці моєї свекрухи – це було в порядку речей.
За нашу з чоловіком особисту свободу від втручань, я воювала довго. Якось раз трохи до бійки справа не дійшла. Тоді мати мого чоловіка, напередодні дізнавшись що у її внучки температура, пристрибала до нас в будинок з оцтовим розчином. Вона увірвалася, відштовхнула мене і відразу понеслася в дитячу, з цією банкою в руках.
Не заперечую – можливо, цей чудодійний засіб і допомагає. Але я – прихильник традиційної медицини, з викликом лікаря і чітким дотриманням його приписів.
Це вламування о 4 годині ночі, стало останньою краплею. Її ніхто не кликав. Про те, що дочка хвора, вона знала. Але ось саме о четвертій годині ночі мою свекруху індик клюнув, що її внучка потребує догляду бабусі. Як на мене – нормальна людина такого не зробить.
Я почала наполегливо випроваджувати свекруху. Вона стала в позу:
– Хочу, щоб мій син мене відвіз додому! На вулиці темно і страшно.
Мій сміх посеред ночі, я впевнена, чули всі сусіди.
– Темно і страшно? Але ж це не завадило Вам сюди приходити. Як прийшли – так і підете, ми Вас не запрошували.
Я зиркнула на чоловіка, який почав збиратися, губами прошепотіла – розлучення. Взагалі, я прошепотіла два слова, але одне з них – нецензурне, і написати я його не можу.
Випровадивши свекруху з квартири, я пішла спати. Чоловік, стоячи біля вікна, дочекався, поки його мама сяде в таксі і теж пішов спатоньки.
Спроба свекрухи оголосити мене ворогом народу провалилася з тріском. Вона наплакалась моєму чоловікові, що я її вигнала і їй довелося пішки тягнутися через половину міста. Але чоловік-то бачив, як його мама поїхала на сріблястій машині з шашечками. Дурницю свекруха впорола – треба було відійти подалі і звідти машину замовляти.
Чоловік, зрозумівши що його мама бреше, прийшов до висновку, що робить вона це систематично. І все. З тих пір кожне слово свекрухи мало підтверджуватися мало не документально. Свекруха просить п’ять тисяч на ліки – чоловік вимагає з неї рецепт. А раніше мовчки брав і відслюнявлював.
Здоров’я моєї свекрухи – окрема тема для розмови. Знаєте, є такі люди, які гуглять різні захворювання, а потім знаходять у себе їх симптоми? Моя свекруха – саме така. З цим ми теж знайшли спосіб боротися.
Наприклад: свекруха в четвер поскаржилася що хворіє, а в п’ятницю зажадала внучку на вихідні.
– Привезти внучку на вихідні? Та що ви говорите? Та як я можу дитину до хворої людини везти? Ви ж самі кажете, що постійно втрачаєте свідомість. Ні-ні, про це не може бути й мови. Давайте ми Вас краще до лікаря відправимо! Як не хочете? Уже все пройшло? Ну не знаю, Вам би все одно обстежитися не завадило. Я Вас вже записала! Невропатолог, психіатр, сомнолог – Ви ж спати не можете. А головне – в медцентрі була акція! І пpoктолог огляне Вас абсолютно безкоштовно! Алло! Алло? – я зі спокійною совістю прибирала телефон – свекруха сама кидала слухавку.
Коли до свекрухи доїхало, що її маніпуляції більше не працюють, вона пішла на мирову. Зараз, через кілька років, у нас більш-менш нормальні відносини. Вона дотримується кордону, і я не дозволяю собі зайвого.
А ось моя мудра мама, усіма силами полоскаkf мені мозок на тему прийняття порядків чужої сім’ї, сама недавно стала невісткою. Закрутила роман з неодруженим колегою і вискочила за нього заміж. Те, що колезі 53, він жодного разу не був одружений і до їх весілля так і жив з 72-річною мамою, мою матір не збентежило.
Читайте також: Вaгiтна коxaнка виявилася пoзaшлюбнoю донькою
Залишати свою квартиру мама відмовилася навідріз, і молодята, які розміняли шостий десяток, стали жити в моїй рідній домівці. Тобто – в маминій квартирі.
І тепер свекруха моєї мами, досить бадьора для свого віку, грає на нервах молодятам. А мама біжить до мене за порадою та поскаржитися.
Мамо, а як же “Раз ти увійшла в сім’ю, будь добра – поважай порядки цієї родини”? З мене, значить, можна було терпілу ліпити? А сама щось не хоче своїм же порадам слідувати. Де справедливість?
