fbpx

Як спекти найсмачнішу домашню піцу (рецепт)

Уперше скуштувати піцу мені довелося іще в молоді роки, коли я була ще студенткою.

Був такий заклад у місті, де я навчалася – піцерія, єдина на увесь тодішній мільйонний Дніпропетровськ, теперішнє місто Дніпро. Це зараз дивно згадувати, адже навіть у кожному невеличкому містечку зараз піцерія – мало не на кожній вулиці.

Тодішня піца суттєво відрізнялася від тієї, яку у нас печуть зараз. За розміром вона була трішки більшою за ватрушку, отож кожен замовляв собі окрему піцу, а то й відразу дві, якщо був дуже голодним, а не одну велику на кілька чоловік. Пригадую, була тоді в меню піца з куркою, піца з грибами, ще якась дешева з зеленню та яйцями. Нам, студентам, тоді здавалося, що людство іще не вигадало нічого смачнішого за цю «іноземну» їжу. Піци з ковбасою не пригадую. До піци подавали бульйон у звичних зараз, але диковинних тоді керамічних бульйонницях, що нагадували велику чашку з двома ручками.

З настанням «буремних дев’яностих» піца надовго зникла з мого життя, аж поки якось сестра не привезла з великого міста рецепт. Спробувавши самотужки спекти піцу вдома, я настільки залишилася задоволеною результатом, що впродовж багатьох років печу цю смакоту, що прийшла до нас з темпераментної Італії і завоювала серця гурманів усіх вікових та соціальних категорій. Побувавши в сучасних піцеріях і скуштувавши традиційну теперішню піцу з різними начинками, я зрозуміла, що «моя» домашня піца – це щось трішки інше. Не можу сказати, краще чи гірше, але є компоненти, які не входять до класичних рецептів піци, котру пропонують піцерії. Піца по-домашньому – назвемо її так – є більш ситною. І не тільки тому, що корж тіста товщий – це на любителя, можна і вдома пекти тоненьку піцу.

Читайте також: Я пoклaв сина дружині на гpyди, щoб він останній рaз вiдчув маму: “Зараз ми бoрeмося за її життя, але нічого обіцяти не можу”

Отож, спробуйте альтернативну домашню піцу.

Тісто:

Вода – 0, 5 л,

Дріжджі – 25 г,

Олія або інший жир – 3 ст. л

Сіль – 1 ч.л.

Борошно – близько 1 кг

Дріжджі розводимо у теплій воді, додаємо трохи борошна. Досипаємо борошно потроху, вмішуючи, додаємо сіль та олію. Замішуємо тісто, поки не перестане прилипати до рук.

Я раджу після замішування помістити тісто в великий целофановий пакет. Завжди так роблю, і тоді тісто в «затишку» не боїться, що хтось невчасно відчинить двері, адже дріжджове тісто не любить протягів. І підходить тісто в пакеті швидше.

Змащуємо жаровню, на якій будемо пекти домашню піцу, олією. Викладаємо тісто тонким шаром, змащуємо кетчупом чи томатною пастою. Зверху розкладаємо рівномірно шматочки ковбаси, чи шинки, чи м`яса, грибів або солодкої кукурудзи. Тут можна імпровізувати, адже піца домашня дозволяє вам використовувати усе, що маєте під рукою і що любите. Шматки відвареної курки, навіть шар фаршу – згодиться й таке.

Далі нам знадобиться 5 сирих яєць і маленька пачка майонезу. Яйця розбиваємо в миску, туди ж видавлюємо майонез, додаємо дрібку солі та спеції за смаком і гарно розмішуємо. Цією сумішшю покриваємо начинку піци. І тільки після цього, на відміну від класичної піци, посипаємо тертий сир. Можливо, хтось назве цю страву не піцою, а солоним пирогом «а ля піца», однак переконана, що ніжний смак цього пирога припаде всім до душі. Як і колись у студентській юності, до такої піци я подаю бульйон. Мій улюблений – з індичих спинок або крилець. Нещодавно замовляли піцу з піцерії, але вся родина майже в унісон переконувала, що домашня – значно смачніша. Та й мороки з нею небагато. Печеться в духовці хвилин 20. З`їдається швидко, скільки б порцій ви не спекли. Але з цим рецептом ви ще більше зміцните в родині авторитет умілої ґаздині.

Смачного!

Джерело.

You cannot copy content of this page