fbpx

Жінка середніх років, одягнута у красиву ошатну золотисту сукню та вишукані такого ж кольору туфлі, йшла та повторювала про себе: «Яка ж ти стара дурепа!»

А повторювала вона це, тому що через дощ її волосся перетворилося на суцільний безлад та просто висіло, лаковані туфлі були у листі, яке через бруд з жовтих стали бурими, а частина сукні була у заляпана. Але раптом вона знайшла у цьому плюс: «Дощ – зручний й тоді, коли ти під нього плачеш!» Джерело

Її сукня. Перша, яку вона купила за стільки років. А раніше її вона і непотрібна була. Життя складалося з офісу, дому та прогулянок з псом. А тут вперше за скільки часу вона йде на побачення з красивим та веселим чоловіком. От і довелось її придбати. Вона була якась навіть дитяча, ну, молодила її на років 10 так точно!

Коли відбулася ця зустріч, то чоловік сказав, що сукня їй не пасує та й у 45 років пора починати вдягати щось скромніше. Все побачення пройшло погано, якщо бути чесними. Чоловік постійно відволікався, мало розмовляв та постійно зиркав на годинник. Швидше за все, вона йому просто не сподобалася.

Після цього, здавалось, всі її надії були просто розтоптані. Всі свої заощадження вона витратила на цей образ та ще й на зачіску та макіяж. А зараз вона знову думала: «Яка ж ти дурепа, і на що сподівалася?».

Так, у молодості у неї було багато побачень, вона була популярна серед чоловіків, а зараз з цим її не дуже щастило.

Її думки перебив бородатий чоловік з великою картиною, який сказав: «Ви така красива, але зовсім промокли, й сукня ваша набуває дивного кольору. На жаль, парасольки з собою я не маю, але підімо під картиною, щоб ви ще більше не змокли!»

Жінка кивнула і вони продовжили так йти. По правді сказати, то їй було не комфортно, не тільки тому, що біля неї так близько йшов незнайомий чоловік, а й тому, що над тобою тримають картину.

Читайте також: Навіщо вам косуха? Ось вам краще парку, вона вільніша йде, саме для ваших гpyдей! Буде їм мішечком. – відповіла чергова продавчиня з відразою на обличчі. Я м’яко посміхнулася та вийшла з магазину

Провівши її до самого дому, він хотів уже піти, але жінка його пожаліла та покликала на каву, доки йшов дощ. Після цього вони частенько зустрічалися та гуляли разом. Напевно, варто сказати, що той дощ та жінка у мокрій сукні надихнули його написати картину, яка принесла йому велику суму грошей і через півроку він повів жінку у найкращий ресторан, де запропонував її стати своєю дружиною.

Нам варто пам’ятати, що деяким людям ми будемо не подобатися і в найкращому вбранні та з красивим макіяжем, а хтось зможе покохати нас і в замурзаній сукні з жaxливою зачіскою та розмазаним макіяжем. І діло тут не у вбранні, чи ще чомусь, а у людях.

You cannot copy content of this page