Як знайти собі чоловіка /жінку/
– Де люди знайомляться? Я не розумію. Мені здається, це майже неможливо. Ну не вийдеш же на вулицю з плакатом: «Шукаю чоловіка!» – жінка на прийомі у психотерапевта (тобто у мене) хіхікає, ніяковіє, тре ніс.
Між іншим, такі випадки бували. І плакати, і оголошення на задньому склі автомобіля з номером телефону. А що? Якщо не заміжжя, то хоча б привід повеселитися.
Ця тема хвилює і чоловіків, і жінок, але частіше за все ні ті ні інші в цьому не зізнаються. Тому що є таке упередження: у «нормальних» людей пара утворюється сама собою, знайомства відбуваються чудово і мимоволі; а якщо цього не трапляється, значить, з людиною щось не так, він недостатньо хороший.
Спроби ж налагодити особисте життя «в ручному режимі», тобто цілеспрямований пошук партнера, прямо вказують, що людина лoх. І тоді з’являються конструкції типу: «Нікого поруч немає. Всі нормальні одружені, а ненормальні мені не потрібні»,«В інтернеті одні придyрки»,«Та мені ніхто не потрібен. Самій набагато краще».
– Так-так, – підтверджує клієнтка, – все так і є. Одиноким бути соромно. Соромно не мати красивої, кінематографічної історії кохання. Більш того, тільки зустріч, яка трапилася сама собою здається справжньою. Адже це доля, а не твій власний вибір.
Взагалі-то, вибір, тим більше власний, – це і є доля, думаю я. Але цікаво інше: як ця сама доля влаштована, механіка її яка. Ось, наприклад, хоче дівчина заміж. Рік, два, десять, а нареченого все немає. «Не доля», – каже. (До речі, лінгвісти вважають, що ідіома «не судилося» – це щось унікальне, властиве тільки російській культурі, неперекладне.)
Але тут з’ясовується, що працює вона в жіночому колективі, в соціальних мережах її немає, із захоплень – макраме, йога і вечірні пироги з мамою. Долі в цьому випадку потрібно потрійне сальто зробити, щоб хлопця в її життя заслати.
Інша справа, якщо дівчина соціально активна, в її оточенні повно чоловіків, але вона чомусь закохується тільки в одружених … Або ні в кого не закохується, тому що знецінює чоловіків перш, ніж намічається ризик близьких відносин. Долі б, по-хорошому, в цьому випадку дівчину спочатку до психолога направити, а потім вже з кимось з’єднувати.
– Ну добре, потрібно місце для зустрічі. Де я можу зустріти чоловіка? Наприклад, в поїзді або в літаку, – каже клієнтка. – Але як почати розмову? «Здрастуйте, давайте познайомимося?» Бред.
Звичайно, думаю я, доля тут може стати в нагоді. Наприклад, впустити чоловіка на дівчину в момент, коли літак увійде в зону особливо бурхливої турбулентності. Ну, або хоча б чемодан її з полиці нехай впаде, а вона його піймає на льоту.
Але можна і самій спорудити привід для знайомства: попросити допомоги, зав’язати розмову, і якщо виходить, продовжити. Звичайно, немає гарантії, що це знайомство переросте в стосунки. Але якщо не знайомитися ні з ким, то є гарантія, що відносин не буде.
– Ще одна проблема – тема для розмови, – продовжує розмірковувати клієнтка. – Треба вміти чоловіка зацікавити. А як? Рекламувати себе? Говорити про те, що йому цікаво? А що йому цікаво? Звідки я можу знати – може, він астрофізик, а може, художник, і це абсолютно різні інтереси.
– А що тобі цікаво? – питаю.
– Художник він або астрофізик, – сміється. – Цікаво, хто він. Який. Цікаво, що він любить, а чого терпіти не може. Яку музику слухає, про що мріє. Цікаво, що мені в ньому сподобається, а що ні. І що я йому сама розповіла б – теж цікаво. Поки не знаю.
– Я думаю, цього достатньо, щоб збирати валізу. Може, він уже в аеропорту – готується сісти в той же літак, на сусіднє крісло. Зрештою, і доля повинна щось зробити. Не всі ж власноруч.
PS Цей текст написаний на основі реального психотерапевтичного сеансу, за згодою клієнтки. Зрозуміло, наведені лише деякі фрази з розмови, а не дослівна розшифровка розмови.
PPS Так, цей текст про те, як жінка шукає чоловіка. Але не треба підозрювати нас в сeксuзмі. Приблизно те саме можна написати про те, як чоловік шукає жінку.
Автор – Світлана Скарлош
Читайте також: Навіщо терпіти жінку піся 40 років або … коли ми, чоловіки, йдемо
