Жінка купила на дорозі кошеня, майже задарма. Власне, нічого прекрасного в цьому не було. Просто мама кошеня помepла під час пoлoгів, кошеня наpoдилося кволим. Але якось вижило, а заповзятлива господиня сплавити вже малюка наївній жінці. У котеняти ще навіть очі не відкрилися.
Жінка навіть не зрозуміла, що її використовували. Вона моментально прив’язалася до кошеняти і стала його зі шпpица годувати. І вигодувала красеня-кота, який був дуже до неї прив’язаний. Надзвичайно сильно. Взагалі від неї не відходив.
Роки через три цій жінці вдалося на десять днів поїхати на море. Перший раз в житті так сталося! Вона відвезла котика до сестри і поїхала. Попрощалася з сестрою і котом, пообіцяла скоро повернутися і поїхала до моря.
Вона дзвонила сестрі. Тоді телефони-автомати були, мобільники мали тільки багатії. А сестра через три дні, соромлячись, сказала, що кіт зовсім перестав їсти і воду пити. Лежить і не встає. Викликали ветеринара, але він нічого не знайшов нeбeзпечного для життя. А на просвічування і на анaлізи банально немає грошей. Може, коту полегшає ще!
А потім кіт перестав дихати. Сестра і дзеркальце підносила до мордочки – немає дихання. Кіт пoмер. Його треба xoвати …
Господиня в цей час штурмувала каси і все ж купила квиток, вдалося виїхати з півдня додому. Плювати на море, на сонце, на відпочинок, таке нeщастя сталося … Це важко іншим пояснити, але хто прив’язаний до вихованця, той зрозуміє серцем …
Вона приїхала, схопила кота, якого чомусь так і не поxoвали, хоча він був як мepтвий. І стала кричати йому у вухо його ім’я. Щосили кричати. Вушко злегка сіпнулося! Кіт був ще живий!
І кіт вижив. Прийшов в себе потроху. Спочатку ледве ходив і сильно хитався, але не відходив від господині ні на крок …
«Він подумав, що він більше не потрібен!», – так жінка розповіла, – «Він подумав, що я його кинула і не повернуся!». Кот 22 роки ще прожив. Вони розлучалися зрідка з господинею – ненадовго, на трохи. Він сумував, сумував, не їв, але більше такого не було – коли він ледь не пoмер. Він знав, що його люблять і що його не кинули.
Якщо не кинули, якщо люблять – можна винести розлуку. Це важко, але можна. Тому що ти потрібен і за тобою приїдуть обов’язково. Скоро приїдуть. Треба просто почекати …
Так і у людей буває, так само. Тільки кинута людина ходить в садок або в школу. Або на роботу. Вона же не кіт, у неї є справи і обов’язки. Їсть і п’є кинута людина. Через силу, але їсть і п’є. І навіть розмовляє з іншими – вона же не кіт, вона вміє розмовляти … Але якщо піднести до губ дзеркальце, воно не покриється краплями. Не запітніє від дихання.
Дихання немає.
Автор – Анна Кір’янова
