Ось у неї суп недосолений, а тут неприбрано, а тут вона не зрозуміло навіщо купила нові джинси та ще й такі дорогі. Сварив він її сильно за подряпину на новій машині та за витрачені гроші. І за те, що вона була неуважна, чи дозволяла собі ослухатися його. Часто він її сварив, а вона мовчала.
Хоча, насправді, він вважав, що й не сварить її, а просто вказує на помилки, він же її й не обзивав, інколи назве дурненькою, чи незграбною, але хіба це образливо? Джерело
З сином він також не «панькався» й часто сварив його. За те, що син не завжди прибирав іграшки, доїдав кашу та часто пустував. За те, що не доглядав своїх речей та часто ламав їх. Це він сприймав так же само, як і в ситуації з дружиною. Доки одного разу син тихенько промовив «Ти мене не любиш». Він не був роздратованим, не казав це зі злості, чи образи. Таке враження, що він просто повторив якусь давно почуту аксіому.
Дружина сумно опустила очі та як завжди вирішила промовчати. Вона рідко говорить, навіть за сьогоднішній вечір, вона зронила тільки «смачного», а син ось цю фразу, а чоловік безперервно говорив, критикував то її, то сина. Він поглянув її у вічі й не повірив, вона думає так само!
Але ж він їх любить найбільше на цьому світі! Зараз попри те, що поруч стояли його найдорожчі люди, він залишився у кімнаті один. Хоча самотністю це не назвеш. Його оточили образливі слова, критика та несмішливі образи, які він виказував рідним.
Він змокнув всього на хвилину, але для інших це була ціла вічність. Він зміг відчути біль, що відчували його рідні. І раптом все зрозумів. І стало все добре, чи не так? Нарешті він зрозумів, що любов це про інше
