Максим був щасливий у другому шлюбі. Каринка підкорила його кpивaве серце з першого погляду. У ній він знайшов віддушину і спокій.
Той спокій, якого зовсім недавно у нього не було. Його перша дружина Маргарита була дуже склочною, з хижим акулячим характером. Правда, на початку їх спільного сімейного життя чоловік цього не помічав. Поглинений був жінкою повністю. Джерело
Жили вони тоді в великому двоповерховому будинку, в якому крім їх двох проживали мати Маргарити – Парасковія Іванівна, тиха і побожна бабуся, і брат дружини – Петька, здоровенний хлопець. Рита навідріз відмовлялася кудись переїжджати, мотивуючи це тим, що це їх “родове гніздо”, та й матері допомога потрібна.
Максиму на той момент було абсолютно все одно, аби бути поруч з коханою.
Чоловік влаштувався вахтовиком, по три місяці пропадав на роботі, а потім з квітами і подарунками повертався до коханої дружини.
Але від сусідів і односельців Максим став дізнаватися не дуже хороші речі про свою дружину і її брата. Виявляється, Маргарита давала в борг жителям села гроші, а Петька потім ходив і вибивав їх, не даючи ні дня відстрочки.
Максим спробував поговорити з дружиною, на що отримав такий цебер ароматних слів, що спочатку не зрозумів – чи його кохана перед ним. Всі її слова зводилися до того, що якщо чоловікові щось не подобається, то він може вимітатися. А вона завжди робить те, що вважає за потрібне. А Петька взагалі кулаком Максиму став загрpoжувати.
Розсерджений і приголомшений чоловік плюнув і назавжди покинув цю дивну сімейку. Вони швидше за все особливо і не засмутилися.
А він засмутився. Ні, аж ніяк не через шлюб. Йому шкода було розлучатися з тещею – золотою і абсолютно не схожою на двох своїх дітей людиною. Максим ріс без матері, і дуже прив’язався до цієї мудрої жінки. Але, що сталося, те сталося.
Життя на розлученні не зупинилася. Максим через три місяці після переїзду в місто зовсім випадково познайомився з Кариною – зовсім протилежною його колишній дружині.
Стали жити разом – чоловік купив на зароблені на півночі гроші простору двушку. Нарешті він був щасливий. Роботу, до речі, поміняв – влаштувався в будівельну фірму і не простим робітником. Життя налагоджувалося.
В той день у нього забарахлила машина і він вирішив залишити її в гаражі, час було вже на роботу. Зробивши за день дуже багато різних справ, Максим повертався додому місцевим сквериком. Так, звичайно, було довше, але можна було подихати киснем, який виділяли безліч дерев, що ростуть тут.
На одній з лавок, укрита обривками картонних коробок, дрімала бабуся-бомжиха. Так чоловікові здалося спершу. Жінка відкрила очі, підняла голову і зайшлася натужний болючим кашлем. Максим ахнув – це була його колишня теща.
Він накинув свій светр і став розпитувати про те, що з нею сталося. Хоча і так здогадувався. Після того, як Максим пішов, брат і сестра взагалі розперезалися, творили, що хотіли.
А рідну матір, яка намагалася їх втихомирити, з дому вигнали. Вона вже цілий місяць в цьому скверику живе, гроші скінчилися, застудилася вся.
Максим взяв стареньку під руку і повів додому. Там пояснив все дружині. Каринка виявилася жінкою доброю і в усьому підтримала чоловіка.
Тепер в їх двокімнатній квартирі стало жити троє. І ніхто нікого ніколи не дорікав, жили мирно і цінували одне одного.
А Маргариту з Петькою через рік засудили за шахрайство. І Парасковія Іванівна до них жодного разу не з’їздила. Хотіла спершу, але Максим відрадив. Нема за що їм це.
