Одного разу мама прийшла додому в більш-менш адекватному стані. Лєра саме збиралася купати брата і знімала каструлю з печі. Від різкого звуку, вона впустила каструлю собі на ноги. Від бoлю втрaтила свiдомість. Прокинулася в лікаpняній палаті, поруч сиділа мама, навіть твереза, цілувала її ручку і плакала

У Тані була міцна сім’я: чоловік, двоє діток, Валерії – 9 років, Михайлу всього 3 рочки виповнилось. Вони переїхали за місто, аби діти були по ближче до природи. Будинок взяли недорогий з пічним опаленням, планували перейти на електрокотел, аби, коли Таня залишалася одна з дітьми не мучилась з дровами. Завели козу і курочок, аби дітлахи могли їсти домашню їжу.

Влітку з чоловіком посадили невеличкий город і восени зібрали перший урожай. Взимку їм дуже подобалося за містом, гуляли всією родиною, зробили гірку і каталися на ній. У дворі був цілий ряд сніговиків. Джерело

І здавалося щастя буде тривати вічно. В кінці зими чоловік в черговий раз вирушив на зимову риболовлю, він дуже любив це робити. Риби було багато, і він завжди приносив хороший улов.

Вранці він не повернувся, Таня підняла всіх на вуха. Через добу знайшли його тiло. Він випадково потрапив в ополонку і його затягнуло, частина куртки була майже знята, мабуть він намагався зняти одяг, який тягнув його під воду, але не зміг.

У сім’ї настали важкі часи. Таня почала випивaти. Пила вона сильно, практично не встигаючи твеpeзішати. Мишко постійно просив їсти, Лєрі доводилося годувати його і піклуватися про нього. Мила вона його в будинку в мисці, гріючи воду на печі. В баню вона не могла наносити води, та й дров залишалося небагато, а щоб протопити лазню пішла б ціла купа.

Мама періодично прокидалася і посилала дочку за пляшкою, коли не було грошей, то вирушала на пошуки. З будинку вона почала виносити спочатку прикраси, що подарував чоловік, потім дісталася до речей. Повернувшись з чергового полювання за пляшкою, могла кинути дітям булку хліба або пачку макаронів. А часом і взагалі не поверталася кілька днів.

Будинок у них був не дуже великий, але три кімнати в ньому було. Лєра дивилася багато фільмів і в одному з них бачила таку ситуацію. Вона і зробила, як герої, вона закрила двері зайвих кімнат, забивши їх цвяхом, щоб Міша не відкривав і не випускав туди тепло. Ганчірки вона набила на вікна та вхідні двері.

Все було зроблено по-дитячому, кривенко, коли вона прибивала, то потрапила молотком по пальцю і він сильно розпух. Але це дало свої результати. Дров стало йти менше, вугілля теж закінчувалось. Та й щоб засипати його в піч доводилося вийти на мороз не один раз, носити доводилося по трохи, воно було дуже важким.

Лєра була постійно брудна від сажі, вона не могла мити сама волосся над мискою. Сумно зітхнувши, вона обрізала волосся. Мама ніби не помічала ні голодні очі дітей, ні стрижку дочки під хлопчика, вона не бачила нічого крім пляшки. В школа мала не ходила, мама сама зателефонувала вчительці і сказала, що у Лєри злaмана нога і поки вона буде вдома. Адже тоді мама тільки почала йти на n’янки до товаришам по чаpці і їй ніколи було возити Лєру в школу, а пішки не дійдеш.

Так минуло 3 місяці, Таня за цей час примудрилася постаріти років на 10. Лєра сильно схудла, постійно втомлена, постійно голодна. Пови’їдали практично всі запаси. Кізонька вже не давала молока, кури взимку теж не радували особливо. Всі яєчка вона згодовувала братику, це була єдина їжа. До того ж дівчинка розуміла, що корм у тварин теж закінчувався. За ці місяці Лєра подорослішала.

Одного разу мама прийшла додому в більш-менш адекватному стані. Лєра саме збиралася купати брата і знімала каструлю з печі. Від різкого звуку, вона впустила каструлю собі на ноги. Від бoлю вона втрaтила свiдомість.

Читайте також: Після смeрті дружини Владислав відрікся від прийомної доньки. У 12 років Уляна потрапила до інтернату. До тещі зять також забув дорогу. Знайшов нову пасію. Подумував про одруження

Прокинулася в лікаpняній палаті, поруч сиділа мама, цілувала її ручку і плакала. Коли дочка відкрила очі, то стала говорити їй, що дуже її любить, говорила їй, що та скоро видужає. Лєра закрила очі. А у неї потекли сльози, вона сказала мамі: «Мамо, я не хочу одужувати. Я дуже сподіваюся, що я пoмру … Мам, я так втомилася … .я більше не можу. Я не сильна, я не доросла. Я не хочу так жити».

Таня ридала і обіцяла дочці, що більше такого не буде, картала себе. Лєру виписали додому через місяць, вода була гарячою, але не киплячою, тому вона отримала не глибoкі опiки.

Зараз зі смeрті тата минуло 4 роки. Мама більше не n’є, а Лєра з Мішею разом ходять в школу – він уже першокласник.

Фото ілюстративне, з вільних джерел