– Надька, ну, колишня-то невістка моя, мені відразу не сподобалася! – розповідає пенсіонерка Антоніна Іллівна. – Ще коли її Єгор знайомитися привів. Не знаю, як, але чомусь відразу було зрозуміло, що викине в результаті якусь гидоту! Так і вийшло – завела коханця на п’ятому, чи що, році шлюбу!
Кілька років всіх за ніс водила, потім розлучилися. Дитина залишилася, дівчинка, одинадцять років зараз… Єгор досі переживає. А цій хоч би що! Розвалила сім’ю, та ще й подала на аліменти, не посоромилася… Джерело
Єгор, син Антоніни Іллівни, історію свого невдалого шлюбу дійсно пережив дуже важко.
– Як чоловік, Єгор був просто ідеальний! Турботливий, уважний, добрий. Все по дому робив, Надьку просто обожнював. Так радів, коли дочка народилася, не передати! З роботи біг додому, з дитиною возився, мив, міняв підгузки, ночами вставав, незважаючи на те, що завтра на роботу…
Єгор працював, Надія сиділа вдома з дитиною. Пройшов рік, другий, третій, декрет давно скінчився, але виходити на роботу молода жінка не поспішала, і все сильніше пиляла чоловіка за те, що він погано забезпечує дружину з дитиною.
– Подружки, бачте, машини купували, будинки будували, по курортах літали, а Єгор на все це не заробляв! – розповідає Антоніна Іллівна.
Жили дійсно скромно, хоча на необхідне, як вважає Антоніна Іллівна, цілком вистачало. Але Надії хотілося більшого.
– І ось, сидячи вдома, знайшла вона в соцмережах якогось старого свого знайомого, колишнього однокласника! – каже Антоніна Іллівна. – З’ясувала, що він успішний бізнесмен. Не олігарх зі списку Форбс, звичайно, але дуже заможна людина. У нього своє виробництво, кілька невеликих заводиків, справи йдуть дуже добре…
Загалом, знайшла його телефон, списалася з ним, і закрутилася у них любов. Ніби як раніше, в школі ще, вони теж зустрічалися, але тоді не зрослося. А тепер ось сколихнулося, типу, ага. Якби не гроші цього мачо, Надька навряд чи б і подивилася в його бік напевно…
Якийсь час роман розвивався потай від усіх, а потім Надія зібрала речі, написала чоловікові записку про те, що йде у нове життя, забрала на той момент семирічну доньку і переїхала в котеджне селище до нового старого чоловіка..
– Подала на розлучення і аліменти відразу, уявляєш? Не посоромилася! – з обуренням говорить Антоніна Іллівна.
Аліменти Єгор сплачує в 5 тисяч гривень, і за їх виплатою колишня дружина стежить дуже пильно.
– Рік тому Єгор руку злaмав, на лікapняному був півтора місяця, так Надька всі телефони обірвала – чому так мало грошей! – зітхає Антоніна Іллівна. Всім дзвонила, перевіряла, чи правда він на лікapняному, і скоро вийде на роботу…
Це тим більше дивно, що живе тепер Надія на широку ногу. Літає по закордонах, ходить в шубах, які міняє, як рукавички, їздить на джипі, сама за кермом. Ні вона, ні дочка ні в чому не потребують, вітчим, за чутками, ставиться до дівчини як до рідної, одягає-взуває, тішить новими гаджетами, возить по світу.
Навіщо Надії в такій ситуації жалюгідні копійки від колишнього чоловіка-невдахи?
А може, колишня невістка не так вже й неправа: повинен дитині – плати. Причому тут вітчим. Так, вітчим бере участь, але ніби як не має, весь попит з тата…
Чи має моральне право дружина, яка зруйнувала сім’ю, пішла до коханця – щось вимагати від покинутого чоловіка, як вважаєте?
