Та й вранці не було особливих відчуттів, як зазвичай поснідав, нічого особливого, напевно, дивно. Швидше за все я був упевнений, що ввечері, коли я прийду вона вже повернеться.

І навіть коли я випадково розлив в офісі на себе каву і забруднив свою улюблену краватку, то теж якось і не засмутився так як був абсолютно впевнений, що вже ввечері вона запере пляму і врятує мою краватку. Джерело

Найнеприємніше почалося ввечері, коли я відкрив двері, в квартирі було темно, вечерею і не пахло, і на столі так і залишилася стояти брудна чашка з чаєм, яку я залишив ще вранці.
Квартира була якоюсь особливо порожньою.

Уже кілька ночей я не міг нормально спати, і ліжко мені здавалося надто великим і якесь незручне, а прокидався я під самий світанок від бажання розбудити її своїми поцілунками і нехай я ще раз не висплюся, але зможу насолодитися її стoгoнами, я водив рукою по порожній частині ліжка відчайдушно намагаючись знайти її, покласти руку на її округлості.

Нічого не було. Мене оточила порожнеча.

І тільки її холодна подушка лежала поруч.

Ще десь через тиждень почали приходити думки про Бога, хоча до цього мені не було ніякого діла до нього.

Читайте також: Вирішила свекруха нам подарувати стару шафу. Звичайна така, темна лакована шафа 70-х років. Ми погодилися, але закінчилось усе скандалом

Виявляється, як було здорово відчувати її тихе дихання, коли вона спала поруч і відчувати її тепло і присутність, і поспішати кожен день з роботи. А зараз тільки самотність. Страх. Та ще пляма від кави на улюбленій краватці. Та й ще гордість, через яку я її не зупинив, тепер якось зменшились в розмірах.

І тут в квартирі пролунав дзвінок.

І о … за дверима стояла вона, і були якісь звичайні фрази і її глибокі очі. Вона повернулася, і тепер то вже точно я ніколи не дозволю їй йти!