Закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, про що йдеться в цій статті

Вікторія Прудей — магістр із трудотерапії в Медичній школі при університеті Торонто. У неї великий досвід роботи з дітьми та батьками.

Я закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я говорю в цій статті. Навіть якщо ви не згідні з моєю точкою зору, будь ласка, дотримуйтесь рекомендацій в кінці цієї статті. Після того, як ви побачите позитивні зміни у житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я говорю те, що говорю! За матеріалами видання credo

Саме зараз у наших домівках розгортається мовчазна тpaгедія, яка зачіпає найдорожче, що у нас є: наших дітей.

Наші діти перебувають у жaхливому емоційному стані.

Статистика психічних розладів у дітей за останні 15 років жахає:кожна п’ята дитина має розлади психіки;

поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;

поширеність підліткової депресії зросла на 37%;

частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.

Що ще нам потрібно, аби поглянути правді у вічі?

Ні, відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей!

Ні, вони не народжуються такими!

Ні, це не провина школи і системи!

Так, хоч би як боляче нам це було визнавати, у багатьох випадках саме ми, батьки, повинні самі допомогти своїм дітям.

Читайте також:Вісім “золотих” порад, як поліпшити спілкування з дитиною

Що не так:

Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства. А це: Емоційно доступні батьки.

Чітко окреслені межі і настанови.

Обов’язки.

Збалансоване харчування і достатній сон.

Рух і свіже повітря.

Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.

Замість цього діти мають:

Батьків, які дозволяють дітям усе.

Відчуття, що їм всі винні.

Незбалансоване харчування і недостатній сон.

Сидячий домашній спосіб життя.

Нескінченну стимуляцію, технічні забави, миттєве задоволення.

Хіба можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звісно, ні!

Людську природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися. Як ми бачимо, наслідки жaхливi. За втрату нормального дитинства діти розплачуються втратою емоційного щастя.

Як це виправити?

Якщо ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба прокинутися і повернутися до основ. Ще не пізно! Я знаю це, тому що сотні моїх клієнтів бачили позитивні зміни в емоційному стані своїх дітей протягом тижня (а в деяких випадках навіть днів) після реалізації цих рeкомендaцій.

Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви — батьки дитини, а не її друзі.

Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їхні бажання розходяться з потребами.

Давайте здорову їжу і обмежуйте снеки.

Проводьте вдень час на природі.

Щодня влаштовуйте сімейні вечори без електроніки.

Грайте в настільні ігри.

Щодня залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати іграшки, розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл тощо).

Укладайте дитину спати в один і той самий час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети.

Навчайте дітей відповідальності й незалежності. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди:

не складайте і не носіть за дитиною ранець, не приносьте їй до школи забуту їжу/домашню роботу, не очищайте банан для 5-річної дитини. Навчайте їх самостійно робити все це. Навчіться бути терплячими й дайте змогу вільно проводити час, щоб у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви:

Не оточуйте дитину постійними розвагами.

Не підсовуйте техніку як ліки від нудьги.

Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, у магазині. Нехай мозок дитини вчиться самостійно проганяти «нудьгу».

Будьте емоційно доступні, вчіть дітей соціальних навичок:

Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись із дитиною. ● Навчіть дитину давати собі раду зі злістю і роздратуванням.

Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, правильно поводитися за столом і в розмові.

Підтримуйте емоційний зв’язок: усміхайтеся, цілуйте, лоскочіть дитину, читайте їй, танцюйте, стрибайте й повзайте з нею разом.

Ми повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на пігулках!

Ще не пізно, але часу залишається дедалі менше