Виходить так, що люди цінують сімейне щастя тільки тоді, коли втратять. Коли воно поруч, то стає буденним, і його не помічають. Помічають, що втратили, коли його немає поруч. Людині властиво помилятися, як чоловікові, так і жінці в рівній мірі.
Якщо після декількох місяців відновлення стосунків жінка зрозуміє, що однією краще, то їй не варто пускати колишнього на поріг і в своє життя.
Читайте також: Що таке “токсичні” батьки: відповідь психотерапевта як не варто вести себе з дітьми
Інакше доведеться сказати «прощавай» новому життю. Але якщо з ним буде краще, то їй потрібно дочекатися зручного моменту (коли колишній чоловік «дозріє»), і тоді вона буде готова його зустріти.
Але спочатку потрібно зрозуміти причину його «сміливого» вчинку і зробити правильні висновки: чи є причина, щоб пробачити, і чи варто сходитися після розлучення.
Про відновлення сім’ї можна говорити тільки тоді, коли обоє розуміють, що треба йти на компроміси, і усвідомлюють зроблені помилки.
Повернення чоловіка – хороше рішення, але воно несе і свої негативні наслідки. Довіра підірвана, особливо якщо ініціатором відходу був чоловік, і одна з можливих причин – інша жінка.
Розлучення не менш драматично позначається на психічному здоров’ї дітей, ніж їх батьків, можна навіть сказати, що набагато сильніше. Дитяча психіка вже травмується, нехай це навіть малопомітно або не виявляється зовсім, але це є. Діти повинні брати з когось приклад, отже, не виключені такі вчинки в майбутньому щодо вже їхні родини.
Помічено, що кожен четвертий розведений чоловік знову сходився з колишньою дружиною, а кожен третій думає про це. І треба мати на увазі, що повертаються тільки ті чоловіки, кого готові прийняти. А приймати чи ні – це особисте рішення жінки.
Потрібно пам’ятати, що тої довіри і поваги, що було до розлучення, вже не буде. Але якщо зійшлися, то забути минуле і дивитися в майбутнє з оптимізмом.
