Життя

Катерина, запросила свою подругу на чашку чаю. Вони зібралися у Катерини вдома. Дівчата залишили дітей в одній кімнаті, а самі пішли в іншу. Дочки гралися ляльками, розмальовували тварин,

Златі завжди подобалося добре виглядати. Вона ретельно підбирала вбрання, інвестувала в косметику. На роботі її вважали «класною» дівчиною, тією, яка знала, де поїсти вишукано і що зараз модно

– Галино, візьми ще цього яблучного пирога, ти його ледве торкнулася, – сказала Світлана, підсуваючи тарілку подрузі. – Світлано прийшов сюди не за яблучним пирогом. Я хочу вас

Хочу я з вами, Олено Петрівно Великдень зустріти. -Олено Петрівно, так ви ж не з тих, що скажуть щось одразу в очі і позаочі. Я вас добре знаю.

Вадим  сам не знає чому, але щойно він переступив поріг палати, відразу відчув, що не сподобався своєму сусідові. Він ще не встиг як слід роздивитися його, а вже

Наближалася перша річниця весілля. Павло, з яким Ліза вийшла заміж після майже трьох років стосунків, завжди пам’ятав її іменини та дні народження. Дівчина була упевнена, що і цього

Руслана роздивлялася продукти в магазині, коли до неї підійшов чоловік. – Руслано, ти не повіриш! Я тільки що бачив жінку, як дві краплі води схожу на тебе. Якби

Мене звати Петро, мені тридцять вісім років, і моє повсякденне життя пов’язане з родиною. Моя дружина, Катя, і наші діти, Моніка і Дам’ян, наповнюють мої дні сміхом і

Суботній ранок. Зазвичай у цей час Дмитро виходив на пробіжку, бігав на околицях району. Вийшов, купити каву і трохи овочів для ранкового салату. Як раз біля ринку, коли

Життя у Христини, м’яко кажучи, не склалося. Її виховувала тільки мама, тому часто не вистачало грошей. Коли дівчина виросла, їй вдалося встати на ноги, вона знайшла хорошу роботу.