Жили в убогості і рахували копійки – важко і матеріально, і морально, але дитинка все розуміла і нічого не просила

Так сталося, що коли народилася дочка, жінка залишилася без чоловіка. Стpaшно їй згадувати ті часи. Жити в убогості і рахувати копійки – важко і матеріально, і морально. Переслідував постійний стpaх, що не буде чим нагодувати дитину і нема в що вдягнути.

У продуктовому магазині був відділ з іграшками. До того, як вийти з дому, мама часто говорила доньці: «Іграшку сьогодні купити не можемо, можемо тільки подивитися». Дочка – розумниця, погоджувалася з мамою: «Добре, я тільки подивлюсь».

Якось в магазині дівчинка побачила хлопчика її віку, який валявся на підлозі і істерично кричав: «Купи, хочу!». Дівчинка здивувалася й запитала у мами: «Він що, ненopмaльний? Не розуміє, що грошей немає?» А мама подумала, що з хлопчиком не провела виховну бесіду заздалегідь, до походу в магазин.

Допомагала бабуся, жили на її пенсію. Друзі давали дитячі речі. Батьки з села допомагали з сільгоспродуктами. У 90-х, на тлі загального дефіциту, злидні не було видно, всi жили якось, перебивалися з копійки на копійку. Жінка давала оголошення в газету «З рук в руки», ходила прибирати квартири у «нових росіян». Кожен раз, йдучи, залишала на столі адресу і говорила бабусі: «Якщо через 3-4 години не прийду, йди в міліцію, скажи: «Пішла за цією адресою і не повернулася».

Стало легше, коли в 1 рік і 2 місяці дочка пішла в садок. Вимоги «щоб добре ходила, сама їла, просилася на горщик» були успішно виконані, взяли в ясельну групу. Як однорічна дівчинка їла сама, це треба було бачити. Суп і каша літали по всій кухні. Після кожного уроку самостійного прийому їжі в ігровій формі треба було відмивати кухню.

Читайте також: Нас батьки вигнали, – пояснила Карина, – і мої проти нашого шлюбу були, і батьки Богдана вказали на двері, як тільки стало видно мій живіт

Коли дочка пішла в школу, мама постаралася зробити все, щоб у дитини не було проблем з навчанням. Говорила дівчинці: «Сподіватися можна тільки на свої мізки. Грошей у нас великих немає, платити за вищу освіту не зможемо, треба вчитися так, щоб вступити на бюджет». Всі сили були кинуті на навчання, закінчила дочка школу із золотою медаллю. Вступила без проблем на бюджет в один з провідних вищих навчальних закладів.

Хоч в бідній, хоч в багатій родині, важливі довірчі відносини. Якщо дитині правильно пояснити ситуацію, побудувати правдиві стосунки, можна багато чого досягти.

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram