Службовий роман змінив моє життя і зламав щастя

Багато будуть мене засуджувати, можливо, але я зізнаюся! Вся справа в тому, що я завела «службовий роман» на роботі. Банально, але мій обранець – мій начальник. Я знаю, що він одружений і що у нього вже четверо дітей (незважаючи на свій юний вік). Але мене цей факт не бентежить і не зупиняє.

Перший крок до відносин зробила не я. Він! Хоча. Я б навіть сказала, що все вийшло само собою, не спеціально. Ігор давно «обсипав» мене компліментами. І таке поводження з боку чоловіка не може не подобатися. Я довго трималася, щоб не відповідати взаємністю на всі ці «принади». Але, на жаль, моє серце ніколи не було кам’яним.

Розповім все спочатку, щоб нікого ні в чому не заплутати. Я зустрічалася з сусідським хлопцем. Хороший такий, ввічливий, веселий. Так він мене на руках носив! Я вдячна йому за таке до мене ставлення. Розумію, що гидко вчинила з ним, але мені хотілося власного щастя! Занадто часто я думала про інших людей.

Вийшло так, що зі старої роботи мене скоротили. Без грошей жити я довго не могла, тому вже через два тижні почала термінові пошуки місця роботи. «Щасливе» робоче містечко я знайшла майже відразу! Перший час я в це не вірила. Мені ніколи так не щастило, чесне слово! І мої посадові обов’язки мені сподобалися, і зарплата підкорила.

Читайте також: “Коханий одружився на іншій, та ще й дитину назвав так, як планували назвати ми свою, спільну доню”

Жодних стосунків я заводити взагалі не планувала. Мене влаштовувало моє особисте життя. Єдине, про що я думала. Гроші! Я не приховую, що люблю бути незалежною. Але обставини, часом, «перевертали» мене і мої життєві звички.

Закохалася в начальника

Так, мене відразу підкорив мій начальник! Така людина не може не підкорити. Гарний чоловік! Але я відразу поставила «табу» на свої емоції і почуття, так як багато читала і дивилась на тему роману на роботі. Загалом, скажімо так, я опиралася самій собі!

Мій опір «зламався», в кінці кінців. Зі своїм романтичним хлопцем розлучатися я не збиралася, хоч і знала, що зрада – це погано, що не можна. Мені здавалося, що я ніколи не вчиню так. Мені це тільки здавалося! Мені почали подобатися «подвійні» відносини. І я звикла до них.

Ні Ігор (начальник), ні Даня (романтик) не знали про існування один одного. Мені потрібен був час для того, щоб визначитися з тим, з ким мені краще. І я постійно відкладала на майбутнє той момент, коли потрібно говорити правду і все розставляти на місця.

Розуміла, що все це стане явним, але все тягла і тягла. Тепер розумію, що даремно так робила, але нічого вже не повернути, на жаль! Закінчилося все і красиво, і з драматизмом.

Наближався день мого народження. Я чекала його з особливим розчуленням, так як любила це свято. Мені було складно вибрати когось з двох чоловіків. Я любила їх обох, але різними почуттями. Ну, і таке, як бачите, трапляється!

Довго думала, як краще вчинити. Зупинила свою думку на такому рішенні: «хто перший подзвонить і привітає – з тим і проведу своє персональне свято!». Моя «дата» випадала на неділю, тому мріяти про проведення часу я почала вже в суботу. Ігорю і «романтику» я замовила різні подарунки, щоб очікування було ще цікавіше.

День свого народження вирішила відзначити вдома, так як батьки поїхали до друзів, і квартира залишалася повністю в моєму розпорядженні. Я замовила в ресторані безліч різних страв. Обіцяли доставити їх вчасно. «Торжество» планувалося ближче до шостої години вечора. Люблю саме такий час!

Вирішила покликати кілька подружок. Найбільш близьких! Оленку і Катьку (з ними я ще з часів школи дружу). Хотіла покликати і рідну сестру, але її не відпустили з роботи, на жаль.

Настав ранок. Дивно! Але мої чоловіки привітали мене одночасно. Подзвонили на різні мобільні телефони (у мене їх два). Ці дзвінки мене й обрадували, і засмутили. Не могла ж я і того, і того запросити! Краща подружка порадила мені провести вечір з Ігорем. Послухалася. І я вдячна Нікі, бо вона полегшила мій вибір.

Все йшло чудово. Ігорьок, як я і передбачала, прийшов першим. Потім дівчата «підтяглися». Мені було так класно, весело і здорово, що я літала від щастя. Гості відчували себе комфортно. Минуло чотири години «бенкету». Ігор встав, щоб сказати свій черговий оригінальний тост. В повітрі завмерла тиша очікування. Однак її порушив дзвінок у двері.

Всі запитливо перезирнулися. Я швиденько встала з канапи і побігла відчиняти. На порозі мене зустрів справжній «сюрприз». Приїхав «романтик» з величезному букетом троянд! Поруч з ним стояла велика коробка, яку я помітила не відразу (всі мою увагу було сфокусовано на нежданому гостеві). Не знала, як з ним вчинити. Він дивився на мене, посміхався, і чекав мого поцілунку. Але я стояла, як укопана. Так би все і тривало, якби мій другий коханий не підійшов і не обійняв мене.

Даня випустив букет з рук і втік. Не хочу розповідати, що почалося потім. Скажу одне: мені було несолодко настільки, що хотілося провалитися крізь підлогу. Я попросила Ігоря почекати мене з гостями. Він погодився і вийшов. Я підняла букет і потягнула до себе коробку. Я обережно відкрила її, і сльози почали падати з очей, немов божевільний град. В тій же коробці лежала обручка Він хотів зробити мені пропозицію.

Я вийшла до гостей, але сльози приховувати не змогла. Всі в один голос почали питати, що в мене сталося. Я промовчала і спробувала видавити з себе посмішку.

Хочете знати, як і чим закінчився мій ювілей? Я скажу! Розмовою з Ігорем, розставанням з ним і риданнями в подушку!

Довгий час намагалася додзвонитися до Дані, але він не брав трубку. Він ігнорував мене. Дивно, але саме після такого його вчинку я зрозуміла, наскільки мені дорогий цей чоловік. Мені хотілося повернути Даню!

Ось, дорогі жінки, до чого призводить роман на роботі! Він може зруйнувати життя і «вбuти» щастя! Ви мене будете засуджувати зараз, але це моєї ситуації не змінить.

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram