Як фармацевти обманюють українців: топ фейкових ліків

Порушення роботи різних органів і систем нашого організму є однією з найбільш частих і поширених проблем.

В розрізі даної ситуації “Обозреватель. МедОбоз” пропонує читачам список лікарських засобів, без покупки яких можна спокійно обійтися і не помітити великого ефекту лікування даними препаратами.

Ліки, які не лікують

На фармацевтичному ринку знаходиться безліч ліків – майже 10 тисяч найменувань. Як розібратися в такій великій кількості назв? Найчастіше ми довіряємо лікарям і в першу чергу – рекламі. Ми “прописуємо” самі собі препарати, які нам більш переконливо прорекламували з екранів телевізора, не замислюючись про те, що ж там усередині.

Досить часто, на жаль, виявляється, що багато хто з них – не ліки, а справжнісінькі “фуфломіціни”, які можуть лікувати хіба що завдяки ефекту плацебо – самонавіювання. За таким же принципом цілком можна лікуватися звичайною чистою водою з-під крана. Головне – переконати себе, що вони лікують.

На жаль, ефект плацебо діє лише на 20% скуштували цей продукт. Решта 80% покупців викинули гроші на вітер, оскільки багато хто з цих пустушок або містять неефективну діючу речовину, або містить ефективну, але в таких малих дозах, що подіяти вона ніяк не може.

Чому краще знати про ці препаратах і уникати їх прийому? Та тому, що сьогодні існує величезний вибір дійсно ефективних ліків, але ж ви не просто ковтає цукерку – приймаючи ліки, ви очікуєте ефективного лікування недуги.

І час, втрачений на лікування фуфломіцінамі, може виявитися критичним для розвитку хвороби, наприклад, гострий стан може перерости в хронічне захворювання.

Найбільш популярні ліки-фейки

1. Арбідол

Діючою речовиною Арбідолу є арбідол.

Аналоги Арбідолу продаються під назвами Арпетолід, Арпефлю, ОРВІтол НП, Арпетол, Імустат.

Препарат винайдений за часів СРСР. Всупереч розхожій думці, далеко не все те, що вироблялося в ті часи, мало високу якість. Зокрема, Всесвітня організація охорони здоров’я цей препарат ніколи не визнавала лікарським засобом.

Можливо, тому клінічні випробування препарату (тобто випробування на людях) проводилися за допомогою Арбідолу лише в країнах СНД і ще в Китаї.

Реклама говорить, що ці нібито ліки мають противірусну та імуномодулюючу дію, і лікують мало не всі відомі “простудні” захворювання – від вірусу грипу до ГРВІ. Однак ефективність його все ще не є доведеною.

2. Ессенціале

Діючою речовиною Ессенціале є поліенілфосфатіділхолін.

Аналоги Ессенціале продаються під назвами: Ессенціале форте, Ессенціале Н, Ессенціале форте Н. Препарат активно рекламується на ТБ і популяризується лікарями, які отримують за це чималі гроші від фармацевтичних компаній. Він, як і інші “гепатопротектори” нібито покликаний захищати печінку. Шкода, що це у нього не виходить – під час наукових досліджень позитивного прийому від нього не виявилося.

Більш того: якщо у людини спостерігається гострий або хронічний гепатит, то прийом Ессенціале викликає посилення застою жовчі і активізує запальний процес в печінці.

Фактично, розрекламований Ессенціале є не ліками, а харчовою добавкою сумнівної дії. І вже точно не вартий заплачених за нього грошей.

3. Пробіотики

Діючою речовиною прибутків є живі мікроорганізми.

Найбільш популярні і рекламовані з них – Хілак форте, Ацилакт, Ентерол, Бифилиз, Лактобактерин, Споробактерин.

На жаль, позитивного ефекту від прийому пробіотиків не спостерігається. Більш того, в них мікроорганізми – корисні бактерії і спори – не є живими, оскільки в процесі фасування і пакетування гине приблизно 99% з них. Вже краще регулярно пити кефір.

Не випадково ні в країнах Європейського Союзу, ні в США пробіотики лікарі не призначають.

4. Мезим форте

Діючою речовиною Мезиму є панкреатин.

Найбільш популярні і рекламовані аналоги: Фестал, Ензістал, Вестал, Гастенорм, Креон, Панзинорм, панкреаз, Ензибене, Ерміталь.

Як показують дослідження, панкреатин – не ліки, а фермент, що допомагає в перетравленні їжі. Причому приймати його можна не довше 5-7 днів, інакше підшлункова просто розучиться сама його виробляти.

Ще раз: він не лікує підшлункову, а ефект справляє лише при переїданні. До лікування діабету, панкреатиту, грижі або серйозних розладів травного тракту він відношення не має.

5. Корвалол

Діючою речовиною корвалолу є фенобарбітал.

Аналоги корвалолу випускаються під назвами: Валокордин, Валосердін.

Діюча речовина відноситься до групи барбітуратів, викликає залежність, має наркотичну дію.

Регулярне вживання викликає когнітивні та неврологічні порушення, в тому числі:

– розлад короткочасної пам’яті;

– порушення мови;

– нестійка хода;

– придушення сeксуальної функції.

Через побічних ефектів Корвалол і його аналоги заборонено ввозити в США, ОАЕ, а також в багато країн – члени Європейського Союзу.

6. Пирацетам

Діючою речовиною Пирацетам є пірацетам.

Аналоги випускають під назвою: Луцетам, Мемотропіл, Ноотропил, церебро.

Як і інші ноотропні препарати, відомий тільки в країнах колишнього СРСР.

Ефективність з моменту винаходу так і не довели, зате небажаних побічних ефектів – хоч відбавляй (збудження психіки, тривожність, судоми, безсоння та ін.)

У розвинених країнах до цих пір не зареєстрований як лікарський засіб.

7. Циннаризин

Діючою речовиною Циннаризин є діфенілпіперазін.

Аналоги препарату – Стугезін, Стугерон, Стунарон.

У країнах Західної Європи заборонений років 30 тому, зараз його виробляють за кордоном тільки в Бангладеш. Призначався свого часу для поліпшення кровообігу головного мозку, але він має стільки побочек і такої сили (аж до розвитку хвороби Паркінсона), що медики цивілізованих країн вирішили – шкода від нього перевершує користь, і попрощалися з ним, знайшовши адекватну заміну.

У нас же його продовжують призначати з незрозумілої причини.

8. Валідол

Діючою речовиною Валідолу є ментиловому ефір ізовалеріанової кислоти.

Скажімо простіше – це масло м’яти. Аналогами м’ятних пастилок, – вибачте, Валідолу, – є Валофін і Ментовал.

Ефект від нього той же що і від чаю з м’ятою – це всього лише легке (дуже легке) заспокійливе. Не більше того. Покладатися на нього при проблемах із серцем – все одно що лікувати відкритий перeлом прикладанням подорожника.

Так що майте на увазі: намагатися лікувати болю в серці за допомогою Валідолу – не тільки наївно, але в XXI столітті – злочинно по відношенню до свого здоров’я.

Ні в якому разі не можна покладатися на ці ліки при серйозних проблемах із серцем, тим більше, що воно не ефективно навіть при легких нездужання.

9. Ново-Пасит

Діючою речовиною Ново-Пассита є різні екстракти трав – звіробою, глоду, хмелю, меліси, бузини і навіть якогось екзотичного гвайфенезина (видобувається з гваякового дерева, що надає препарату якусь загадковість і підвищує довіру до нього з боку лікарів і особливо – пацієнтів похилого віку). Аналогів не має, оскільки унікальний.

І дійсно, хто ризикне повторити особливості його складу? Адже цей нібито анксиолитичний препарат (транквілізатор) покликаний бути заспокійливим, але чомусь найактивніша і загадкова речовина його складу (гвайфенезин) є відхаркувальний засіб і застосовується при кашлі.

Цю загадку фармацевти вирішили не відкривати, і продають Ново-Пасит в якості заспокійливого. Лікарі в цивілізованих країнах, в свою чергу, вирішили не ламати голову, тому перестали призначати його в якості заспокійливого, а заодно – і відхаркувального.

А ось в пострадянських країнах він все ще популярний як транквілізатор. Правда, заспокоювати він може тільки в якості плацебо – за допомогою сили самонавіювання.

10. Геделікс

Основна діюча речовина – екстракт плюща польового. Правда, він дуже густий, і випускається у вигляді сиропу, з великим вмістом цукру.

Аналоги випускаються під назвами: Гедерін, Гелісал, Проспан.

Препарат німецького виробника досить довго був популярний в якості препарату від кашлю, який – увага – випускався без рецепта. Це важливе зауваження, адже в Німеччині неможливо купити дійсно ефективний препарат без рецепта, максимум вам подадуть Аспірин.

У Національному інституті охорони здоров’я США запідозрили недобре і провели масштабне дослідження з вивчення ефективності препарату. Висновок був наступний: екстракт плюща польового не ефективний при лікуванні кашлю. А це була поставлена ​​жирна крапка в продажах цього препарату в розвинених країнах.

Мабуть, наша до таких не належить, на пару з сусідніми – у нас його продовжують призначати і виписувати.

Вже краще над каструлею з вареною картоплею подихати, і то буде ефективніше.

11. Гліцин

Гліцин (він же глікоколу, Амітон, глікозіт, Глікостен і Гліколіксір) ліками не є. Його діюча речовина гліцин – всього лише амінокислота.

Препарат цей швидше можна назвати біологічно активною добавкою, від якого користі немає, а шкода може і трапитися – якщо лікувати такий серйозна недуг як алкоголізм, покладаючись на її допомогу, а не на дійсно ефективні препарати.

Ефективність Гліцину донині не доведена – бо ніхто поки не ризикнув спробувати її доводити (клінічні дослідження досі не проводилися).

12. Синупрет

Діючими речовинами є збір екстрактів лікарських трав. Його аналогами є Тонзипрет і Бронхипрет.

Цей фітопрепарат популярний в Німеччині, де випускається з 1933 року. Як повідомляється, дослідження його ефективності проводилося лише одного разу, причому замовлено було компанією-виробником.

Можете приготувати його вдома, заваривши щавель, квіти бузини і вербени. Заодно заощадите.

13. Троксевазин

Діючою речовиною є флавоноїди рутина. Ще випускається під назвою Троксерутин.

Однак сенс у цих “ліків” той же – ефективність його не доведена і вельми сумнівна. На думку західних дослідників, його дія на людину ледь помітна.

А адже на сьогодні існує величезний вибір дійсно ефективних лікарських засобів для лікування варикозного розширення вен.

14. Будь-які гомеопатичні засоби

Діючої речовини в гомеопатичних препаратах немає. Зовсім.

Популярних у нас гомеопатичних “ліків” на українському ринку безліч: Анаферон, Антигриппин, Афлубін, Вибуркол, Галстена, Меморія, Окулохеель, Палладіум, Пумпан, Ременс, Тонзипрет, Траумель, Успокой, Енгістол … список можна продовжити. Їх сотні, якщо не тисячі, і все їх об’єднує одна важлива властивість: це НЕ ліки!

Навіть знаменита гомеопатія від відомого німецького виробника не зареєстровано в Німеччині як ліки, і з цієї причини продається в німецьких аптеках без рецепта.

Причина проста – 1 молекула нібито “діючої речовини” в цих “ліках” розчиняється на літр води. Приблизно такі пропорції у гомеопатії. Самі подумайте – яка користь від нього може бути, крім тієї, що народжена самонавіюванням? Ніяка.

Від гомеопатії одна користь – ці препарати не мають негативного впливу на людський організм. Однак і позитивного впливу не спостерігається теж, але ж це – головне, навіщо ви купуєте і приймаєте ліки.

Інакше можна обмежитися склянкою чистої води. З точно таким же ефектом.

Читайте також: «Прес качаю – на Балі відпочиваю»: ранковий ритуал везіння для жінок

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram