Гідний вчинок: татків подарунок

Бачив якось в автобусі такий випадок. Зайшли на зупинці дівчина молода і хлопчик трьох років: мама і син. Сіли недалеко від мене. Хлопчик у вікно дивиться, пальцем по склу водить.

– Ма, дивись, як у тата машина!

Пацан ще так прикольно говорив, зовсім по-дитячому, шепелявив і тріщав.

– Ма, а це татова машина?

– Ні, це іншого дядечки машина.

– А чому в ній тітонька?

Мама посміхається.

– Значить, це тітоньки  машина.

А де батькова машина?

– В гаражі.

Пауза секунд на тридцять – діти, напевно, на більше не здатні.

– Мамо, а коли тато прийде?

– Він працює. Йому ніколи.

– І вночі теж працює?

– І вночі теж.

– Так він що то зовсім не спить?

– Звичайно, спить. Всі сплять.

– Тоді чому він з тобою не спить?

– Татко зайнятий.

– Мамо, давай знайдемо тата. Я  скучив. А ти за ним скучила?

– Женю, тато вже не прийде. Він знайшов іншу тітоньку.

– Мамо!

І тут  хлопець років двадцяти п’яти, що сидів попереду, обертається до хлопчика.

– Братику, так тебе Женею звати?

Розгублений хлопчик недовірливо дивиться на парубка, притискається до своєї матері і тихо так:

– Мене Женя звуть.

Хлопець радісно усміхається і простягає велику долоню зі збитими кісточками пальців:

– Тоді привіт! Мене Діма звати.

Маленький Женя притискає кулачки до грудей і злякано дивиться на руки нового знайомого.

– А я тебе, братику, все шукав. Ми з твоїм татом разом працюємо. Ось, бачиш, – він простягає хлопчику ліву долоню, де на кісточках зовсім свіжі рубці, – я поранився, і він замість мене працює. Він за тобою дуже скучив, тільки у нас тітка-начальниця зла, не відпускає його. Він дав мені твою адресу, просив подарунок передати, тільки я адрес загубив. Вже вибач, Жеко, так вийшло. Ти на мене не сердишся?

Хлопчик з цікавістю дивиться на нового знайомого, штовхає ногами спинку переднього сидіння.

– А де подарунок? – сором’язливо і тихо питає він.

– Ось, тримай, – хлопець простягає глянсовий журнал з автомобілями.

Женя притискає до грудей журнал.

– Бувай, друже! – вже від виходу кричить він малому.

А той, вже захоплений журналом, неуважно шукає Діму очима і махає йому рукою. На очах у молодої матері сльози. Вона з малюком вийшла раніше  на зупинці , хлопчик міцно тримав татків подарунок .

Читайте також: Прониклива сповідь доньки заробітчанки

Джерело. 

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram