Пост, що підірвав інтернет. Звернення машиніста метро до Шановного Пасажира

 Шановний пасажир! Пише тобі звичайний машиніст метрополітену. В метрополітен приходить безліч скарг на те, що нагрубили, затисли, притиснули. А що ти зробив для того, щоб робота нашого підземного транспорту хоч на дещицю була краще?

Час пік машиніста – ранок з 7 до 10 і вечір з 17 до 20. Інтервал між поїздами хвилина і 35 секунд. Зупинився, відкрив двері і дивись пильно, аби все було в порядку, щоб ніхто не впав під потяг, щоб не вивалювалися у тебе закривавлені люди з дверей вагонів (а бійки там відбуваются часто). А ще – на годинник, за інтервалом треба стежити. Натискаю «Обережно …, наступна станція …». Можливо, це для декого одкровення, але після цієї фрази двері дійсно зачиняються.

Але ні! У нас же ШАНОВНИЙ ПАСАЖИР, такі оголошення не для нього. У момент оголошення він спокійно йде уздовж потягу, і ось настає кульмінація: двері зачиняються, пасажир здійснює стрибок «пораненої лані» в дверний отвір і перешкоджає зачиненню дверей … пальцем, рукою, пакетом …. За логікою речей, якщо палець всередині, а ти ззовні, то повернути меншу частину тіла до більшої простіше. Але не у Шановного пасажира.

В результаті – втрата в часі, затримка наступного потягу, і пішло-поїхало. Затримуючи потяг через себе або 4-5 своїх не встигаючих добігти друзів, ти затримуєш дві з половиною тисячі людей, які їдуть в наступному.

Інша ситуація … в’їжджаю на станцію, біля самого краю платформи стоять ШАНОВНІ ПАСАЖИРИ. Даю сигнал клаксоном ( «тайфун» по-нашому) – нуль уваги. Пульс у машиніста в цей момент зашкалює. Пояснюю. В потязі є дзеркало заднього огляду, завдяки йому машиніст спостерігає за посадкою пасажирів. Ось цим-то дзеркалом тобі по голові  і “прилітає”, ШАНОВНИЙ ПАСАЖИР.

І якщо машиніст різко  не загальмує, то голову твою можна  буде шукати метрів за 10-15 від тіла. Адже потяг важить (без пасажирів!) близько 240 тонн. В результаті ти йдеш додому без голови (або з головою, правда, в пакеті або в руках). А якщо пощастило і машиніст встиг зупинитися, то всі, хто знаходився всередині, за законами фізики, злітаються в купу. Як ти думаєш, ШАНОВНИЙ ПАСАЖИР, кого вони будуть поминати при цьому всілякими «добрими» словами? Тебе?

Великдень, християнське свято. Всі в цей день паски їдять освячені, життя з чистого аркуша починають … Настає вечір, заїжджаю в глухий кут, починаю огляд вагонів. Три вагони, вибачте, “загажені”, два – в крові, ще в одному хтось справив ну*ду. Пляшкам, обгорткам і  решті сміття немає числа. Машиніст, якому треба оглядом займатися, бігає по вагонах і ввесь цей мотлох витягує, щоб тобі, світ очей моїх, було комфортніше їхати.

І на майбутнє:  не біжіть за потягом, ніби він останній (дуже скоро буде інший), заплічні торби заносьте перед собою. Якщо вже геть погано, прошу на платформу. Там завжди прибиральниці є. Дітей своїх пропускайте попереду себе, а не хвостом. Випустіть людей з вагона, потім заходьте самі. Хіба це складно?

Успіху і щастя тобі, Шановний пасажир!

Читайте також: Оце так. Чоловік заплатив податок в 3 000 доларів найдрібнішими монетами (фото)

Джерело.

Шановні читачі запрошуємо Вас на наш канал у Telegram